2-Хлоро-4-амінопіридин є пероральним препаратом, і його фармакокінетика відображає всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення препарату в організмі людини. Нижче наведено фармакокінетичні характеристики 2-хлоро-4-амінопіридину:
Всмоктування: після перорального прийому він може швидко всмоктуватися в кишечнику, а максимальна концентрація в крові (Cmax) зазвичай досягається протягом -2 годин. Клінічні дослідження підтвердили, що порівняно з прийомом натщесерце, прийом 2-хлоро-4-амінопіридину після їжі може зменшити його подразнення та побічні ефекти травної системи, не впливаючи на швидкість його засвоєння та ефективність.
Поширення: в основному поширюється в лімфатичній системі, печінці, нирках та інших частинах тіла. Діапазон його розподілу є вузьким, а простір розподілу за об’ємом (Vd) невеликим, на що головним чином впливає тканинний метаболізм і зв’язування препарату.
Метаболізм: Метаболізм відбувається головним чином у печінці та перетворюється на активні метаболіти за допомогою таких реакцій, як N-арилювання та етерифікація карбонової кислоти. Клінічні дослідження підтвердили, що дієта впливає на метаболічний процес 2-хлор-4-амінопіридину, що призводить до зміни його ефективності та фармакокінетичних параметрів.
Виведення: основними шляхами виведення є печінка та нирки. Близько 90% препарату виводиться з організму через нирки, а решта 0% метаболізується в печінці та виводиться. Період напіввиведення (T/2) препарату становить приблизно 6-5 годин, залежно від таких факторів, як індивідуальні відмінності та стан захворювання.
Таким чином, 2-хлоро-4-амінопіридин має відносно стабільні фармакокінетичні характеристики та може швидко всмоктуватися після перорального прийому. Він в основному розподіляється в таких тканинах, як лімфатична система, і швидко виводиться після метаболізму в печінці та виведення нирками.

